Рахіт у дітей: види, причини, симптоми, лікування та профілактика

583

Рахіт називають тяжке порушення обмінних процесів, безпосередньо пов’язане з дефіцитом вітаміну D, згубно впливає на скелет і центральну нервову систему, частіше виникає у немовлят та малюків до року.

Рахіт відомий з давніх часів – багато діти на картинах відомих художників XV-XVI століть зображені з характерними ознаками (плоский живіт, криві ноги, прямий потилицю). Захворювання досить поширене досі – від рахіту страждає мінімум третина всіх народжених дітей. Частіше хворіють люди, що живуть в північних районах країни: позначається дефіцит сонячного світла.

Зміст:

  • Для чого потрібен в людському організмі вітамін D?
  • Причини розвитку недуги
  • Додаткові фактори ризику
  • Симптоми рахіту
  • Можливі ускладнення
  • Діагностування недуги
  • Попередження рахіту в період вагітності
  • Харчування немовляти
  • Профілактичні заходи
  • Лікування рахіту у дітей
  • Симптоми передозування вітаміну D
  • Для чого потрібен в людському організмі вітамін D?

    Речовина необхідно для нормального засвоєння фосфору і кальцію з їжі, що надходить в ШКТ. Ці мінерали зміцнюють скелет, підвищують щільність кісток і покращують стан зубів, волосся і нігтів.

    Кальциферол, або вітамін D, надходить в організм людини двома шляхами:

  • Разом з їжею у вигляді лікарських препаратів через шлунок і кишечник.
  • Через шкіру – внаслідок ультрафіолетового опромінення (природного або штучного).
  • Причини розвитку недуги

    Рахіт може виникати у малюків до року і після року з наступних причин:

    • недостатнє перебування на відкритому повітрі під сонячними променями (хвороба частіше розвивається взимку);
    • дефіцит необхідних мінералів у щоденному раціоні дитини;
    • лікування деякими медикаментозними препаратами (протисудомні засоби, глюкокортикоїди тощо);
    • недостатнє надходження вітаміну D внаслідок проблем з роботою органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту (діарея тощо);
    • смаглява шкіра у дитини (діти з такою шкірою часто не здатні виробляти достатню кількість кальциферол);
    • спадкова схильність до недостатнього всмоктування мінеральних речовин кишечником;
    • порушення роботи нирок і печінки;
    • незрілість паращитовидних залоз, надниркових залоз, щитовидної залози.

    Читайте також:Планшет або здоров’я? Шкода від гаджетів для немовлят

    Додаткові фактори ризику

    Ризик захворіти на рахіт в дитячому віці та отримати ускладнення у два роки і старше підвищується у таких випадках:

    • недоношені діти, які народилися раніше 36-го тижня вагітності, з вагою менше 1,5 кг);
    • діти, що народилися з великим початковим вагою;
    • діти, які мають єдиноутробних сестер/братів;
    • неправильне харчування в дитинстві (годування коров’ячим чи козячим молоком, манною кашею на молоці);
    • занадто пізній початок прикорму;
    • неправильний прикорм малюка;
    • відсутність білкової їжі в ранньому віці (вегетаріанство батьків);
    • діти, народжені в осінньо-зимовий період;
    • діти, які проживають на півночі (полярна ніч – відсутність сонячного світла) або в районах зі смогом, частою хмарністю (наприклад, Ленінградська область);
    • діти, рухливість яких була сильно обмежена (туге сповивання на всі добу, відсутність дитячого масажу і гімнастики, необхідність довгого знерухомлення при лікуванні будь-яких хвороб)

    Крім того, рахіт частіше зустрічається у дітей чоловічої статі і малюків з II групою крові.

    Правильна поведінка мами в період вагітності і відсутність патологій також безпосередньо пов’язана з частотою розвитку рахіту. Ризик виникнення підвищується у таких випадках:

    • неправильний раціон харчування жінки під час вагітності, в період лактації;
    • гестоз вагітних;
    • знижена фізична навантаження під час виношування;
    • занадто молодий вік породіллі (до 18 років);
    • надто зрілий вік матері (після 36 років);
    • екстрагенітальні патології;
    • екстрене кесарів розтин після тривалого періоду сутичок з штучною стимуляцією;
    • стрімкі пологи.

    Симптоми рахіту

    Нестача вітаміну D призводить до розвитку рахіту, який на початкових стадіях проявляється наступним чином:

    • різні порушення сну (часті пробудження, плач, довгі укладання на нічний і денний сон);
    • підвищення дратівливості;
    • частий безпричинний плач;
    • підвищення пітливості, зміна складу поту (з’являються роздратування на шкірі);
    • облисіння потиличного горбка – виникає із-за підвищеного потовиділення, подразнення шкіри і натирання потилиці про подушку;
    • знижений тонус м’язів;
    • плоский живіт у малюка («жаб’ячий»);
    • пізніше поява перших зубів (в 7-8 місяців і пізніше), непослідовне прорізування;
    • тривалий заростання «джерельця» на голові;
    • зміна складу сечі, поява неприємного запаху і попрілості на шкірі сідниць та промежини.

    При подальшому прогресуванні рахіт проявляється наступними кістковими змінами:

    • сплощення потилиці через розм’якшення кісток черепа;
    • деформація ніг (О-подібна або Х-подібна форма ніг);
    • деформації тазових кісток;
    • непропорційне розростання кісткової тканини черепа («олімпійський лоб», асиметрична голова);
    • утворення кісткових мозолів в місці зрощення реберного хряща і кістки;
    • выпяченность або вдавлення грудини в нижній частині.

    Крім скелета, прогресуюче захворювання згубно впливає також і на внутрішні органи, викликаючи такі відхилення:

    • зниження імунітету (часті застуди та ГРВІ);
    • часті і рясні зригування при годуванні материнським молоком або сумішшю, напади блювоти;
    • хронічні запори;
    • діарея;
    • недокрів’я, блідість шкірних покривів;
    • збільшена печінка.

    Можливі ускладнення

    Запускати захворювання ні в якому разі не можна – рахіт має масу важких наслідків для малюка, які можуть ще «відгукнутися» йому в майбутньому:

    • затримка психомоторного розвитку (пізніше початок самостійних пересувань, ходіння, пізніше розвиток мовлення);
    • зупинка розвитку або регрес при початковій стадії хвороби у віці після року (іноді дитина перестає ходити або говорити або розучується повзати);
    • раннє руйнування зубної тканини, карієс молочних зубів і їх втрата;
    • неправильний прикус;
    • стійка деформація грудини, помітна оточуючим;
    • сколіоз, наявність «горба» на спині;
    • деформація ніг і тазових кісток;
    • плоскостопість;
    • короткозорість (з’являється в молодшому або середньому шкільному віці).

    Читайте також:Все про дитяче харчування

    Діагностування недуги

    Діагностування захворювання проводиться після наступних досліджень:

    • Візуальний огляд малюка, опитування батьків.
    • Пальпація уражених місць (суглоби, грудина, черепна коробка).
    • Вивчення історії хвороби матері та дитини, включаючи період вагітності та спосіб розродження.
    • Здача проби сечі по Сулковичу для визначення кількісного вмісту кальцію. Здається аналіз з ранку натщесерце, за пару днів з раціону дитини або матері (у разі лактації) прибирають всі продукти з високим вмістом кальцію. В нормі у дитини повинен бути показник 2, у рахитичных ж дітей він часто негативний. Проба застосовується також для контролю лікувальної терапії.
    • Здача крові на визначення активності фосфатази, концентрації фосфору й кальцію й інших параметрів, що впливають на нормальне засвоєння вітаміну D.
    • Рентгенограма скелета.
    • УЗ-дослідження окремих фрагментів скелета.

    Остаточний діагноз ставить педіатр або ортопед.

    Попередження рахіту в період вагітності

    Профілактичні заходи щодо попередження розвитку D-авітамінозу у дитини майбутня мама повинна почати ще в період виношування:

    • необхідно часто подовгу гуляти, перебувати на сонці в період його малої активності;
    • рекомендовано строго дотримувати режим відпочинку (безперервний нічний сон не менше 8-10 годин, можливість денного півтора-двогодинного відпочинку) і праці;
    • потрібно нормалізувати харчування (тваринний білок + фрукти + овочі + цільнозернові випічка), виключити з раціону всі шкідливості (канцерогени, консерванти, барвники, стабілізатори, підсилювачі смаку);
    • рекомендовано приймати полівітаміни для вагітних весь період виношування.

    Харчування немовляти

    Грудне вигодовування за умови відмінного збалансованого харчування матері , відсутності у неї депривації сну (знадобиться включений до батьківство чоловік або няня) і нормального відпочинку – це прекрасний варіант. Проте материнське молоко не містить потрібної кількості вітаміну D, тому його необхідно давати дитині додатково.

    Штучні суміші – відмінна альтернатива грудного молока. Вони збалансовані, збагачені потрібними дитині вітамінами і мінералами і швидко готуються. Єдиний мінус – висока вартість, однак високоякісні продукти, необхідні для живлення годуючої матері, також обійдуться в кругленьку суму щомісяця. При штучному вигодовуванні теж потрібно профілактичний прийом вітаміну D.

    Після переведення дитини на загальний стіл потрібно обов’язково давати йому продукти харчування, багаті вітаміном D: риб’ячу ікру і печінку, жирну рибу, яйця і молоко.

    Профілактичні заходи

    Профілактичні заходи щодо попередження розвитку дефіциту вітаміну D в організмі немовляти включають в себе:

    • щоденні прогулянки з малюком на вулиці (необхідно «підставляти» личко малюка сонячних променів);
    • загартовування дитини;
    • щоденну гімнастику;
    • дитячий масаж (як самостійний, так і загальнозміцнюючий, виконаний фахівцем);
    • профілактичний прийом масляного або водного розчину вітаміну D («Аквадетрим» тощо) – одна крапля на добу (або 500 МО за добу), прийом препарату припиняється на період високої сонячної активності (пізня весна – літо);
    • профілактичні курси УФ-опромінення немовляти (до 20 сеансів підряд), після закінчення курсу необхідна відмова від прийому вітаміну D на строк до одного місяця.

    Читайте також:Щоб точно: 12 суперфудов для майбутніх батьків

    Лікування рахіту у дітей

    Лікувати захворювання необхідно відразу ж після його діагностування, потрібно підходити до цього комплексно. Наслідки запущеного рахіту можуть переслідувати малюка все життя, а у важких випадках призведуть до обмеження рухливості та інвалідності.

    Укріплюючі заходи:

    • щоденне двох-тригодинне перебування на повітрі (малюків не можна залишати під прямими сонячними променями в період сонячної активності з 11:00 до 18:00);
    • збалансоване харчування дитини і матері (у разі грудного вигодовування);
    • грудничковое плавання;
    • щоденний масаж і зарядка.

    Специфічне лікування рахіту у малюків полягає в прийомі лікарських доз вітаміну D, препаратів, що містять кальцій і фосфор. Необхідно суворо дотримуватися рекомендацій педіатра і ні в якому разі не перевищувати зазначену дозу препарату.

    Симптоми передозування вітаміну D

    Гіпервітаміноз D проявляється у немовлят наступним чином:

    • відсутність апетиту;
    • пронос;
    • блювота і нудота;
    • підвищена слабкість;
    • уповільнене серцебиття;
    • інтенсивні суглобові болі;
    • судомний синдром;
    • підвищення температури;
    • втрата маси тіла;
    • утруднене дихання.

    При появі цих симптомів негайно припиніть давати дитині витаминсодержащий препарат і покажіть його педіатра!

    Читайте також:

    • «Не хочу, не буду!» Чому діти відмовляються від їжі?
    • 16 смішних фото, які доводять, що не всі діти хочуть брата або сестру
    • Смачно і корисно: 7 компотів для дітей і дорослих

    Фото: Depositphotos, Рexels