Отит у дітей: симптоми і лікування

225

Отит –запалення різних відділів органа слуху, яке може бути гострим і хронічним. Отит у дітей небезпечний серйозними ускладненнями, що виникають при неправильному лікуванні або його відсутності.

Зміст:

  • Будова органу слуху у дітей
  • Механізм розвитку отиту
  • Зовнішній отит
  • Середній отит
  • Внутрішній отит
  • Фактори ризику виникнення отиту у дитини
  • Симптоми захворювання
  • Зовнішній отит
  • Обмежене запалення
  • Дифузне запалення
  • Середній отит
  • Гострий отит
  • Хронічний отит
  • Лабіринтит
  • Діагностика отиту
  • Лікування
  • Лікування зовнішнього отиту
  • Лікування середнього отиту
  • Лікування лабиринтита
  • Профілактика виникнення отиту
  • Будова органу слуху у дітей

    Орган слуху у дітей представлений трьома відділами:

  • Зовнішнє вухо. Це частина вуха від вушної раковини до барабанної перетинки. При запаленні цій частині у дитини виникає зовнішній отит.
  • Середнє вухо. Частина органа слуху, що складається з барабанної порожнини і знаходяться в ній слухових кісточок. При запаленні утворюється середній отит.
  • Внутрішнє вухо. У цій частині розташована спеціальна структура у вигляді лабіринту, яка сприймає коливання повітря і забезпечує слух. Також тут знаходяться напівкружні канальці, які відповідають за рівновагу дитини (вестибулярний апарат). Запалення внутрішнього вуха називається лабіринтит і у дітей зустрічається рідко.
  • Захворюваність дітей отитом дуже висока. Це пов’язано з особливостями будови органа слуху. Порівняно з дорослими, діти мають більш широкий і короткий слуховий прохід, що сприяє швидкому проникненню інфекції. Крім того, у дітей більше діаметр євстахієвої труби (каналу, що з’єднує середнє вухо з ротоглоткой), тому інфекція з ротової порожнини може швидко поширюватися по слуховий трубі в порожнину середнього вуха.

    Механізм розвитку отиту

    Причиною запалення у дітей є потрапляння у вухо інфекційного агента. Збудник захворювання та механізм розвитку відрізняються в залежності від виду отиту.

    Зовнішній отит

    Основними мікроорганізмами, здатними викликати запалення зовнішнього вуха, є стафілокок, синьогнійна паличка та грибки. Інфекційний агент проникає у волосяний фолікул, викликаючи обмежене, а потім розповсюджене запалення зовнішнього слухового проходу. Сприятливими факторами для розвитку інфекції служать наявність саден і низька захисна реакція шкіри, яка зустрічається при деяких загальних захворюваннях дитини (наприклад, при цукровому діабеті).

    Середній отит

    Причиною розвитку середнього отиту може стати будь-патогенний мікроорганізм, що потрапила в барабанну порожнину. Зараження може відбутися двома шляхами.

    Іноді бактерії потрапляють у середнє вухо зовні через пошкоджену барабанну перетинку. У цьому випадку запалення викликають ті ж мікроорганізми, що і при зовнішньому отиті.

    Набагато частіше зустрічається проникнення інфекції ротової порожнини дитини через євстахієву трубу. Середній отит розвивається:

  • при вірусної інфекції у дитини – ГРВІ, грипі, кору;
  • загальної бактеріальної інфекції – скарлатині, дифтерії;
  • інфекційної патології ротової і носової порожнини – фарингіті, синуситі, тонзиліті, риніті;
  • інфекційних захворюваннях матері – гнійному маститі.
  • З-за невеликої довжини слухової труби перехід інфекції у внутрішнє вухо відбувається дуже швидко.

    Внутрішній отит

    Лабіринтит виникає при поширенні інфекції з барабанної порожнини при середньому отиті. Вкрай рідко причиною розвитку запалення внутрішнього вуха може бути менінгіт (запалення мозкових оболонок).

    Читайте також:Планшет або здоров’я? Шкода від гаджетів для немовлят

    Фактори ризику виникнення отиту у дитини

    Існують загальні для всіх отитів фактори ризику розвитку захворювання. До них відносяться:

    • недоношеність;
    • низька маса тіла;
    • імунодефіцитні стани;
    • системні захворювання (цукровий діабет);
    • рахіт;
    • алергія.

    Симптоми захворювання

    Локальні симптоми отиту розрізняються в залежності від локалізації процесу.

    Зовнішній отит

    Запалення зовнішнього вуха може протікати локально або бути дифузним. Обидва види запалення супроводжуються підвищенням температури тіла дитини, збільшенням піднижньощелепних, завушних і потиличних лімфовузлів.

    Обмежене запалення

    Цей вид запалення пов’язаний з розвитком фурункула. Захворювання у дитини починається з відчуття помірного свербіння в області зовнішнього слухового проходу. Поступово свербіж наростає, на шкірі з’являється ділянку запалення червоного кольору. Дитина починає відчувати сильну, поступово наростаючий біль. Біль поширюється на всі вухо, віддає в скроню, нижню щелепу, а потім охоплює всю половину голови.

    Хворобливі відчуття в нижній щелепі ведуть до відмови від прийому їжі, так як жування посилює їх. Малюки можуть повністю відмовлятися від грудей і пляшечки.

    Фурункул, поступово збільшуючись в розмірі, може повністю перекривати просвіт зовнішнього слухового проходу, викликати зниження слуху. З часом на ділянці інфільтрації шкіри виникає порожнина з гнійним вмістом. При розтині фурункула, мимовільному або насильницькому, больові відчуття різко зменшуються.

    При несвоєчасному видаленні минає з фурункула гною може відбутися поширення інфекції утворення нових гнійників.

    Читайте також:Каша для дітей: від приготування до годування

    Дифузне запалення

    Поширений зовнішній отит, як і обмежений, починається з свербежу і болю. Дуже швидко відбувається набряк тканин зовнішнього слухового проходу і зниження слуху. З вуха може виділятися в невеликій кількості безбарвна рідина, яка потім стає гнійною.

    Біль при дифузному запаленні сильна, викликає відмова від їжі і порушення сну. Як зрозуміти, що у малюка болить вухо? Діти грудного віку можуть постійно триматися за уражене вухо і вертіти головою з боку в бік.

    Ця форма захворювання може переходити в хронічну при відсутності лікування. В результаті хронізації на шкірі і хрящової тканини вушної раковини і слухового проходу утворюються рубці, які знижують слух і змінюють форму вуха.

    Середній отит

    Середній отит може мати гострий і хронічний перебіг.

    Гострий отит

    Гостра форма захворювання підрозділяється на три стадії:

  • До перфорації (розриву) барабанної перетинки. Патогенний мікроорганізм, потрапляючи в барабанну порожнину, викликає запалення слизової оболонки, багатої нервовими закінченнями. Захворювання починається з різкою нестерпного болю. Часто біль виникає на тлі повного здоров’я і при відсутності інших симптомів. Біль швидко поширюється на всю половину голови. З-за порушення рухливості слухових кісточок відбувається зниження слуху, виникає шум у вухах. До хворобливих відчуттів приєднуються загальні симптоми: лихоманка до 39-40 С, збільшення лімфовузлів, у важких випадках-нудота та блювання. Гострий період захворювання триває не більше трьох тижнів.
  • Розрив барабанної перетинки. Через скупчення великої кількості гною в порожнині середнього вуха відбувається розрив барабанної перетинки. Цей момент характеризується раптовим припиненням больових відчуттів у дитини. Його стан покращується, знижується температура. Генетично може спостерігатися у малюка протягом п’яти-семи днів. Іноді у виділеннях з вуха батьки можуть побачити сліди крові.
  • Стадія відновлення. Після припинення витікання гною з вуха відбувається відновлення цілісності барабанної перетинки. Таке відновлення можливо тільки при невеликому діаметрі отвору. Слух при цьому повністю відновлюється.
  • У деяких випадках гострий середній отит не завершується відновленням барабанної перетинки, а поширенням інфекції в область кісток черепа (мастоїдит) або в порожнину черепа.

    Читайте також:Нежить у дитини — міфи і реальність

    Хронічний отит

    Гострий середній отит у дітей дуже часто переходить в хронічну форму. При цьому симптоми хронічного отиту залежать від локалізації розриву барабанної перетинки:

  • У нижній частині. Найбільш сприятливий варіант. При періодично виникаючих загостреннях запалення відтік гною відбувається через цей отвір природним шляхом (під силою тяжіння). Застійних явищ і поширення інфекції не спостерігається. Дитина в період загострення може скаржитися на біль у вусі, при цьому зниження слуху не відбувається.
  • У верхній частині. Відтік гною у період загострення неможливий. Кожне загострення захворювання супроводжується вираженим болем, зниженням слуху, запамороченням і шумом у вусі.
  • Іноді загострення хронічного середнього отиту не супроводжується розвитком локальних симптомів. У дитини можуть спостерігатися лихоманка, озноб, але болю у вусі немає. При цьому в барабанній порожнині відбувається утворення спайок, які призводять до вираженого зниження слуху. Такий вид хронічного отиту називається адгезивним.

    Лабіринтит

    До запалення внутрішнього вуха найчастіше призводить гострий гнійний середній отит. У дитини виникає виражене раптове запаморочення, порушення ходи, у малюків до року з’являється блювота. Для внутрішнього отиту характерно виникнення ністагму (короткочасного коливального руху очних яблук). Симптоми лабиринтита можуть проявитися через кілька тижнів після початку основного захворювання.

    Читайте також:У дитини пішла кров з носа – що робити?

    Діагностика отиту

    Якщо батьки запідозрили у дитини отит, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою до дитячого оториноларинголога. Лікар проведе загальний огляд дитини з вимірюванням температури тіла і пальпацією лімфовузлів. Після цього проводиться дослідження органа слуху малюка.

    Оториноларинголог оглядає зовнішнє вухо і барабанну перетинку з допомогою спеціальної лійки. При наявності запалення барабанна перетинка змінює колір, западає або, навпаки, випинається. У другій стадії отиту лікар визначає локалізацію місця прориву і збирає гнійне відокремлюване з барабанної порожнини на посів для визначення збудника захворювання. Крім того, проводиться дослідження на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

    У деяких випадках для уточнення діагнозу лікар може призначити рентгенологічне дослідження скроневих кісток. На знімку буде визначатися нерівномірне заповнення барабанної порожнини повітрям, характерне для отитів.

    Після одужання або переходу отиту в хронічну форму обов’язково проводять дослідження слуху дитини. Оцінка слуху може проводитися суб’єктивно з допомогою шепітної мови і об’єктивними методами. Найчастіше для цієї мети використовуються спеціальні прилади – аудіометри.

    При розвитку лабиринтита або наявності ускладнень дитині повинна бути призначена консультація лікаря-невролога.

    Лікування

    Лікування отиту у дітей проводить оториноларинголог або педіатр. Самолікування може призвести до необоротної втрати слуху і розвитку ускладнень.

    Лікування зовнішнього отиту

    При запаленні зовнішнього вуха проводять ретельний туалет зовнішнього слухового проходу двічі на день. Можна використовувати примочки зі спиртовим розчином і фізіолікування (інфрачервоне випромінювання). Якщо протягом трьох-чотирьох днів фурункул не розкривається самостійно, виробляють його розкриття в амбулаторних умовах (у процедурному кабінеті дитячої поліклініки). Розтин гнійника в домашніх умовах не допускається.

    Лікування середнього отиту

    При запаленні середнього вуха оториноларинголог призначає антибактеріальні і знеболюючі краплі у вухо. При утрудненні носового дихання, пов’язаному з ураженням євстахієвої труби, призначаються судинозвужувальні краплі в ніс. Дітям з супутньою алергією необхідно приймати антигістамінні препарати.

    У важких випадках, при яскраво вираженої системної реакції, дитині призначають курс системної антибіотикотерапії. Сам антибіотик, кратність прийому та тривалість курсу визначає лікар. Не можна переривати курс раніше часу при зникненні або зменшенні симптомів отиту, так як це призводить до хронізації процесу і розвитку частих рецидивів. У деяких випадках, особливо при високій температурі, можливий прийом системних анальгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів.

    Якщо протягом семи-десяти днів від початку захворювання не відбувається мимовільної перфорації барабанної перетинки, лікар проводить її прокол в амбулаторних умовах. Після цього дитині щодня видаляють гній із зовнішнього вуха, іноді необхідно промивання барабанної порожнини спеціальними розчинами.

    Фізіотерапевтичне лікування проводиться при хронічному середньому отиті поза гострої фази захворювання. Призначають УФО (ультрафіолетове опромінення), УВЧ (вплив електромагнітного поля високої частоти), лазеротерапію і електрофорез.

    Читайте також:Що ви ще не знали про кашель?

    Лікування лабиринтита

    У лікуванні внутрішнього отиту крім оториноларинголога бере участь дитячий невролог. Лікування проводять антибактеріальними препаратами та лікарськими засобами, що захищають від пошкодження слуховий нерв. При стійкому зниженні слуху у дитини проводиться слухопротезування.

    Профілактика виникнення отиту

    Профілактика запалення у дітей складається з підвищення імунітету шляхом загартування, раціонального харчування і прийому вітамінних препаратів двічі на рік.

    Необхідно своєчасне лікування вірусних захворювань, запалення в ротовій порожнині. У грудних дітей обов’язково видалення виділень з носа за допомогою аспіратора. Для чищення вух у дитини батьки повинні використовувати ватяні палички з обмежувачем, щоб уникнути травматизації барабанної перетинки.

    При перших ознаках отиту необхідно якомога швидше звернутися до лікаря. Призначення правильного раціонального лікування дозволить уникнути ускладнень та хронізації захворювання.

    Читайте також:

    • Нове дослідження: собаки можуть заразити своїх господинь вагітних
    • 5 фактів про антибіотики
    • Післяпологова депресія: фактори ризику, симптоми і способи виходу

    Фото: Depositphotos, Рexels