Аденоїди – одна з найбільш частих патологій дитячого віку, яка може призвести до затримки фізичного та розумового розвитку дитини.
Зміст:
Що таке аденоїди?
Більшість інфекційних агентів (бактерій і вірусів), які передаються повітряно-крапельним шляхом, проникає в організм дитини через ротову порожнину. Для захисту організму в носо – і ротоглотці розташоване захисне кільце Пирогова, складається з двох трубних і двох піднебінних, язичної і глоткової мигдалин.
Лімфоцити, що знаходяться в тканини мигдалини, першими реагують на появу чужорідного агента і перешкоджають його проникненню в нижерасположенные відділи дихальних шляхів. По ряду причин може відбуватися розростання лімфоїдної тканини в мигдалинах. Аденоїди –патологічне збільшення обсягу лімфоїдної тканини глоткової мигдалини.
Глоткова мигдалина розташовується на задній стінці носоглотки. У нормі вона не стикається з внутрішніми отворами носових ходів і не перекриває їх. При наявності аденоїдів тканина глоткової мигдалини може частково або повністю перекривати носові ходи.
При розвитку аденоїдів глоткова мигдалина перестає виконувати свою захисну функцію. Аденоїди стають джерелом інфекції, особливо при їх запаленні – аденоидите.
Причини розвитку аденоїдів
Аденоїди займають провідне місце серед захворювань дихальних шляхів у дітей. Найчастіше захворювання виникає у віці від трьох до дев’яти років. Рідкісна захворюваність малюків до двох років пов’язана з обмеженим колом контактують з дитиною осіб. Імунна система не отримує зайвої стимулювання, і лімфоїдна тканина не збільшується в обсязі. Крім того, діти, що знаходяться на грудному вигодовуванні, отримують захисні антитіла з молоком матері. Імунітет у немовлят також не підлягає перевантаженню.
З 2,5-3 років діти в більшості випадків починають відвідувати дитячі дошкільні установи. Імунна система малюка ще не досконала, але вже піддається масованому впливу патогенних мікроорганізмів. Лімфоїдна тканина відповідає на таке вплив гіпертрофією (розростанням). У підлітковому віці глоткова мигдалина зменшується і поступово атрофується.
Причинами появи аденоїдів можуть бути:
Читайте також:
Лікування отиту у дітей, або що робити, якщо у дитини захворіло вухо
Ступеня аденоїдів
Аденоїди по площі розростання лімфоїдної тканини і вираженості симптомів у дитини поділяються на три ступені:
Ступінь аденоїдів виставляється лікарем-оториноларингологом після проведення обстеження.
Симптоми захворювання
Симптоми розвитку аденоїдів з’являються внаслідок перекриття лімфоїдної тканиною носових ходів. У результаті цього у дитини порушується носове дихання. Батьки можуть помітити наступні патологічні ознаки:
З-за зміни голосу, зниження слуху і недостатнього насичення киснем мозку діти з аденоїдами часто відстають від однолітків у розвитку, успішність у школі знижується.
Діагностика патології
За наявності зазначених вище симптомів батькам необхідно звернутися до дитячого оториноларинголога. Він проведе загальний огляд дитини, додаткове обстеження і після постановки точного діагнозу скаже, як лікувати аденоїди.
В якості додаткових методів дослідження використовуються фарингоскопия, передня та задня риноскопія, рентгенографія глотки та ендоскопія.
Фарингоскопия – огляд порожнини рота і ротоглотки. Лікар оцінює характер слизової рота, наявність розростання піднебінних мигдалин.
При передній риноскопії оториноларинголог оглядає носові ходи. При аденоїдах другого-третього ступеня вони можуть бути добре видно через внутрішні отвори носових ходів.
Основний метод дослідження при аденоїдах – задня риноскопія. Лікар встановлює спеціальне дзеркало в ротоглотці, повертаючи його догори. У дзеркалі визначаються розростання глоткової мигдалини. При задній риноскопії встановлюється ступінь аденоїдів. Недоліком методу є неможливість проведення такого обстеження у маленьких дітей.
Рентгенографія при аденоїдах – знімок ротоглотки в бічній проекції. На рентгенограмах також може бути визначена ступінь аденоїдів. При ендоскопії ротоглотки за допомогою спеціального приладу (ендоскопа) з оптичною частиною більш докладно візуалізуються аденоїди.
Лікування аденоїдів
При першому ступені хвороби можна обійтися без операції, під час другої і третьої ступеня найчастіше проводиться видалення аденоїдів у дітей.
Медикаментозна терапія
Медикаментозне лікування включає застосування судинозвужувальних крапель, промивання носа спеціальними сольовими розчинами. Медикаментозна терапія дозволяє зменшити симптоми аденоїдів на якийсь час. В деяких випадках цього часу буває достатньо для поступового розвитку атрофії глоткової мигдалини. Для зміцнення імунітету застосовуються полівітамінні комплекси та імуностимулюючі препарати.
При запаленні аденоїдів, розвитку аденоїдиту застосовуються антибактеріальні засоби широкого спектру дії, антигістамінні препарати.
Лікування народними засобами
Для лікування аденоїдів існує безліч гомеопатичних препаратів і зборів лікарських трав. Таке лікування спрямоване в першу чергу на зменшення симптомів захворювання.
Листя польового хвоща, масло туї і чайного дерева відновлюють носове дихання за рахунок звуження кровоносних судин і запобігання набряку слизової оболонки носа. Крім того, вони володіють слабким антибактеріальну й антиоксидантну дію.
Фізіотерапевтичне лікування
У лікуванні аденоїдів першого ступеня ефективні:
- галотерапія (соляна печера);
- магнітотерапія;
- електрофорез;
- УВЧ (вплив високочастотного електромагнітного поля);
- УФО-терапія (ультрафіолетове опромінення).
Хірургічне лікування
Оперативне лікування аденоїдів проводиться з другої ступені захворювання, а також при неефективності консервативної терапії. При частих простудних захворюваннях, порушенні дихання лікар також може рекомендувати операцію.
Відкрита операція
Відкрита операція при аденоїдах носить назву аденотомії або аденоидэктомии. Оперативне втручання здійснюється під місцевою (у дітей старшого віку) або загальної (у малюків) анестезією. Видалення відбувається через рот. При аденотомії видаляється тільки набула лімфоїдна тканина, при аденоидэктомии – вся глоткова мигдалина. Недоліком операції є її висока травматичність і часті рецидиви захворювання.
Читайте також:
Дитина скрипить зубами уві сні: причини і лікування
Лазерне видалення
Лазерне видалення можливо при другого ступеня аденоїдів. Лазером випаровується лімфоїдна тканина мигдалини.
Кріодеструкція
Цей вид оперативного втручання починається з класичної аденоидэктомии, яка проводиться спеціальним дугоподібним ножем. Після видалення мигдалини проводиться припікання ранової поверхні азотом наднизької температури. Така процедура сприяє профілактиці рецидиву захворювання.
Ендоскопічне видалення
Ендоскопічна аденоидэктомия здійснюється ендоскоп через ніс. На кінець ендоскопа є оптичний прилад. Через ендоскоп, введений в носовий хід, хірург бачить глоткових мигдалин і виробляє її видалення. Операція відрізняється малою травматичністю у порівнянні з відкритими оперативними втручаннями.
Ускладнення захворювання
Якщо діагноз аденоїдів поставлений на ранніх стадіях, ускладнень практично не спостерігається. При аденоїдах другого і третього ступеня, у поєднанні з високим ризиком розвитку у дитини алергічної реакції, може виникати запалення аденоїдів – аденоїдит. Захворювання проявляється високою температурою, загальною інтоксикацією. У таких дітей ризик розвитку рецидиву після операції підвищений.
Профілактика
Профілактика аденоїдів складається з підвищення імунітету дитини. З раннього дитячого віку необхідно виконувати загартовуючі процедури, маляті треба більше гуляти на свіжому повітрі, вживати свіжі фрукти.
Восени і навесні можна приймати полівітаміни. У сезон застуд необхідно обмежити відвідування місць з великим скупченням людей, дотримуватися правил гігієни.
Велике значення в профілактиці аденоїдів має вакцинопрофілактика.
Батькам необхідно при появі перших ознак розвитку аденоїдів звернутися за консультацією до лікаря, який поставить правильний діагноз і призначить необхідне лікування.
Читайте також:
- Плоскостопість у дитини: причини виникнення, лікування та профілактика
- Як застосовується борна кислота для вух
- Страхи у дітей і боротьба з ними
Фото: Рexels, Pixabay
