Дівчатка, допомагайте! чет сил немає вже…
Син став робити на зло. Сидить, стукає. Кажу, не стукай. Стукає ще сильніше і дивиться на мене. Караючи. Відводжу в іншу кімнату, саджу на стілець, ставлю пісочний годинник, йду. Раніше допомагало. Тепер бігає по кімнаті, може знову почати стукати. Зриваюся, можу накричати. Ображається, сидить, пхикає. Проходить пару хвилин. Стукає знову.
І таких ситуацій за день мільйон.
Чого робити?
Старший отжигал жӓстко, але щоб спеціально нерви мені відчувати, такого не було.