Плоскостопість у дитини: причини виникнення, лікування та профілактика

26

Плоскостопість – серйозна проблема, яка може призвести до ускладнень, тому батькам необхідно знати його симптоми, щоб не пропустити розвиток захворювання.

Зміст:

  • Нормальне будова стопи
  • Особливості будови стопи у дітей
  • Що таке плоскостопість?
  • Класифікація плоскостопості
  • Причини плоскостопості
  • Ознаки захворювання
  • Діагностика плоскостопості
  • Лікування патології
  • Профілактика захворювання
  • Нормальне будова стопи

    При ходьбі у людини навантаження на скелет розподіляється по вертикальній осі зверху вниз. При цьому найбільша навантаження випадає на стопи. В нормальному стані стопа має три точки опори, щільно стикаються з поверхнею підлоги – п’ятковий бугор, основні фаланги великого пальця і мізинця. Між цими трьома точками розташовані м’язи і сухожилля, які утворюють два зводу – поздовжній і поперечний.

    Склепіння стопи – піднесені над поверхнею підлоги ділянки, в нормі не стикаються. Подовжній звід розташований між основною фалангою великого пальця і п’ятковим бугром. Поперечний – між основними фалангами великого пальця і мізинця.

    Таким чином, утворюється потужний каркас стопи, здатний взяти на себе велике навантаження. При такій будові стопи вага тіла розподіляється на три точки опори, знижуючи навантаження на колінні і тазостегнові суглоби, хребет. Правильне будова стопи сприяє хорошій амортизації при ходьбі.

    Особливості будови стопи у дітей

    У малюків з народження і до півтора років стопа плоска, поздовжній і поперечні склепіння відсутні. На їх місці розташовані жирові подушки. Коли малюк починає активно ходити, бігати, стрибати, починається формування склепінь стопи: жирові подушки зменшуються, м’язи і сухожильний каркас стають міцнішими. Формування склепінь закінчується до шкільного віку, тому говорити про наявність плоскостопості у дитини до шести-семи років неправильно.

    Що таке плоскостопість?

    Плоскостопість являє собою зміну форми стопи з сплощенням її поперечного чи подовжнього зводів. При такій будові навантаження розподіляється неправильно. В результаті виникають захворювання та деформації суглобів стопи, колінних і тазостегнових суглобів, з’являється сколіоз.

    Читайте також:Порада дня: будьте для дитини прикладом

    Класифікація плоскостопості

    Плоскостопість у дітей класифікується за формою і ступеня. За формою виділяють:

    • Поздовжнє плоскостопість. Уплощается подовжній звід стопи між п’ятою і великим пальцем. Навантаження переходить на внутрішню сторону стопи, виникає вальгусна деформація ніг (вальгусне плоскостопість);
    • Поперечна плоскостопість. Сплощений поперечний звід між великим пальцем і мізинцем. Навантаження розподіляється на всі основні фаланги п’яти пальців. При довгостроково існуючому плоскостопості змінюється будова пальців ніг – вони розташовуються у вигляді віяла, набувають форму молотків (середня фаланга підводиться).

    В залежності від вираженості сплощення склепіння виділяють три ступеня плоскостопості:

  • Висота поздовжнього склепіння стопи від 26 до 35 мм.
  • Висота зводу від 18 до 25 мм, плоскостопість стає видно неозброєним оком;
  • Висота зводу не більше 17 мм.
  • Ступеня поперечного плоскостопості визначаються на підставі рентгенівських знімків після визначення кутів відхилення пальців від основної осі.

    Причини плоскостопості

    Зрідка у дітей зустрічається вроджена плоскостопість. Ця патологія пов’язана з несприятливим впливом різних факторів на плід під час вагітності. В результаті у плода виникає порушення будови кістково-м’язової системи, зв’язкового апарату стопи і гомілки.

    Більш поширене придбане плоскостопість. Воно поділяється, в залежності від причини, на чотири види:

  • Статичний. Цей вид плоскостопості пов’язаний з порушенням будови сполучної тканини, частіше спадковою. При зміні структури сполучної тканини м’язи і зв’язки стають більш еластичними. При впливі на стопу додаткових несприятливих чинників, наприклад носіння невідповідної взуття, надмірних фізичних навантажень, тривалого статичного напруги, будова м’язово-зв’язкового каркаса стопи порушується. Виникає плоскостопість. Ця форма захворювання часто поєднується з дисплазією кульшових суглобів і короткозорістю.
  • Паралітична. Плоскостопість виникає із-за тривалого спазму або паралічу м’язів гомілки і стопи. Така форма плоскостопості спостерігається при поліомієліт – вірусне захворювання, що вражає клітини нейронів спинного мозку.
  • Травматична. Після неправильно зрощених переломів, утворення несправжніх суглобів змінюється центр ваги і порушується розподіл навантаження на стопу.
  • Рахитическое. Цей вид плоскостопості розвивається при наявності рахіту – захворювання, пов’язаного з нестачею в організмі дитини вітаміну D. При гіповітамінозі виникає порушення кальцієво-фосфорного обміну, зміна будови кісток, знижується швидкість заміщення хрящової тканини на кісткову.
  • Сприяючими факторами розвитку плоскостопості є:

    • зайва маса тіла і ожиріння (зростає навантаження на стопу);
    • надмірна або недостатня фізична активність;
    • недостатнє перебування дитини на свіжому повітрі;
    • незбалансований раціон, гіповітаміноз;
    • носіння неправильного взуття – занадто великий або занадто тісною, з жорсткою задньою частиною, ортопедичного взуття в ранньому дитячому віці.

    Читайте також:Страхи у дітей і боротьба з ними

    Ознаки захворювання

    При вродженому плоскостопості частіше уражається одна нога. Стопа встановлена в пяточном положенні, пальці відведені вгору і назовні. У вертикальному положенні внутрішній край стопи дитини стосується статі . Коли малюк починає вставати на ніжки і ходити самостійно, виникає біль, неприродна хода і нестійка. При ходьбі на п’яті плоскостопість посилюється.

    Перші симптоми плоскостопості проявляються в старшому дошкільному віці. У дитини з’являється виражена втому при ходьбі на коротку відстань, він може скаржитися на біль у стопі, втома, болі в області попереку, колінних суглобів, стегон. Стопи часто набрякають до вечора. Батьки можуть зауважити несиметричну стоптанность взуття дитини: внутрішня частина черевик стирається швидше. При довгостроково існуючому плоскостопості утворюються сухі і вологі мозолі, порушується постава. Надалі захворювання може призвести до артрозів і остеохондрозу, грижі хребта.

    Діагностика плоскостопості

    Діагноз ставить лікар-ортопед після огляду дитини і проведення додаткових досліджень:

    • плантографии;
    • подометрии;
    • рентгенографії.

    При огляді лікар звертає увагу на об’єм рухів у гомілковостопному суглобі, рухливість пальців, висоту склепіння стопи, наявність гіпо – або гіпертонусу ніг. Після цього проводиться плантографія.

    Плантографія – отримання відбитка стопи дитини на аркуші паперу. Може виконуватися двома способами:

    • На стопу може наноситися будь барвник, після чого дитина встає двома ногами на білий аркуш паперу.
    • Дитина встає на папір мокрими ногами, а отриманий відбиток обводиться ручкою.

    Після цього лікар оцінює відбитки.

    Подометрия включає в себе проведення математичних розрахунків, визначення кута плоскостопості та подометричного індексу. Такі розрахунки проводяться ортопедами по відбитку стопи дитини.

    Рентгенографія стопи проводиться у двох проекціях. Цей метод дослідження вважається найбільш точним, проте з-за променевого навантаження на організм дитини він не використовується в якості скринінгового.

    Лікування патології

    Лікування плоскостопості починають як можна раніше після постановки діагнозу. При вродженому плоскостопості застосовується професійний масаж ніг вже з перших тижнів життя малюка. У старшому віці проводиться лікувальна гімнастика, бинтування ніг. У більш важких випадках призначають носіння гіпсових пов’язок та ортезів (спеціальних конструкцій з легкого пластику) для фіксації стопи в правильному положенні. При неефективності призначають оперативне лікування.

    Лікування набутого плоскостопості починається з підбору правильного взуття. При плоскостопості рекомендується взуття з супінатором – спеціальної устілкою з піднесенням, яка буде підтримувати склепіння стопи дитини під час ходьби. У деяких випадках призначають носіння взуття з жорсткою задньою частиною, яка щільно фіксує гомілковостопний суглоб.

    При розвитку придбаного плоскостопості будь-якого ступеня прописують курси масажу стоп, лікувальну фізкультуру та фізіотерапевтичне лікування. Фізіотерапія може включати використання контрастного душу на область ніг, аплікації лікувальної грязі на стопи, озокеритотерапію, гідромасаж, парафінові ванни, магнітотерапію і електрофорез.

    При другій і третій ступенях плоскостопості коротким курсом може призначатися носіння гіпсової пов’язки або лонгета, у тому числі в нічний час.

    При важкій третього ступеня плоскостопості в деяких випадках проводяться хірургічні операції, але лише після досягнення дитиною 12 років.

    Профілактика захворювання

    Для профілактики плоскостопості важливо дотримуватися кількох правил:

  • З того моменту, як малюк почав вставати на ніжки біля опори, більшу частину часу він має проводити на твердій поверхні, в ідеалі – на підлозі.
  • Вдома дитині рекомендується ходити без взуття. У холодну пору року – у тонких носках, влітку босоніж.
  • Дуже корисна для дітей ходьба босоніж по різних нерівних поверхнях – камінчиках, траві, піску. В домашніх умовах для цих цілей можна використовувати спеціальний ортопедичний килимок, імітує різні поверхні. Килимок від плоскостопості для дітей дає хороші результати при слабкому ступені захворювання.
  • Як ЛФК для профілактики плоскостопості корисні вправи на шведській стінці, ходьба по поперечин.
  • Якщо у дитини плоскостопості немає, спеціальне ортопедичне взуття носити не потрібно. У цьому випадку вона буде лише сприяти розвитку захворювання. Необхідна взуття для профілактики – це взуття на плоскій тонкій підошві, без спеціальних устілок, не обмежує рухи в гомілковостопному суглобі.
  • Важливо, щоб взуття не була тісною, підходила дитині за розміром. Максимальний «запас» у взутті має бути не більше 1,5 см.
  • Найголовніший метод профілактики плоскостопості – це регулярні огляди дитячого ортопеда, так як чим раніше буде поставлений діагноз і призначено лікування, тим ефективніше воно буде і тим простіше буде уникнути ускладнень.

    Читайте також:

    • Дитяче загартовування – виховуємо здорову дитину
    • Планшет або здоров’я? Шкода від гаджетів для немовлят
    • Розмірна сітка дитячого взуття: як вибрати нову пару правильно

    Фото: Рexels, Depositphotos