Перша дитина в сім’ї досить часто стикається з певними складнощами, які переслідують його все життя.
Джерело: freepik
Для батьків первісток стає свого роду «виховним експериментом», адже саме після перших пологів мама і тато стикаються з першими помилками, страхами і тривогами.
Крім того, щодо першої дитини батьки висувають завищені очікування, часом забуваючи, що первісток – така ж дитина, як і молодші діти.
Що таке синдром первістка?
Після появи в сім’ї молодшої дитини, первісток несподівано розуміє, що повинен ділити любов і увагу батьків з ним. Він змушений заглушати свої почуття і емоції, а також прикладати більше зусиль, щоб «заслужити» любов мами і тата.
Психологи відзначають, що старші діти часто відчувають себе самотніми і покинутими, а також стикаються з відчуттям несправедливості. Адже поява малюка в сім’ї старші діти сприймають так, ніби вони недостатньо хороші, якщо вже батьки зважилися на народження другого.
Це і є «синдром первістка», коли старша дитина розуміє, що несподівано опинився в складній кризовій ситуації. Адже для нього ця ситуація такою і є.
Чому старшим дітям доводиться нелегко?
Джерело: unsplash
Досить часто старші діти мають проблеми із заниженим сприйняттям почуття власної цінності. Крім того, старші діти бувають не по роках мудрими і серйозними. І це не дивно, адже первісткам доводиться допомагати мамі по дому і в догляді за молодшою дитиною.
Таким чином життя диктує нові правила, які закладають у дитину певні установки. Ці установки залишаються з ним на все життя.
Так, домінуючими рисами особистості первістка стають відповідальність і перфекціонізм. Старші діти стають хорошими учнями, а потім хорошими управлінцями, адже їм легко управляти іншими – всі ці ролі вони вже відпрацювали на молодших дітях у своїй родині. Дивно, але старші діти стають не тільки хорошими управлінцями, а й президентами. Так, наприклад, більше половини всіх президентів сша-це старші сини.
Перші діти в сім’ї стикаються з необхідністю бути відповідальними. Однак разом з позитивними сторонами відповідальності, вони стають нетерплячими, надмірно вимогливими, в тому числі до себе, а також нелегко переносять поразку. Старші діти також рідко просять про допомогу, навіть коли їм дуже складно. Саме тому важливо підтримувати перших дітей і приділяти їм увагу, щоб вони не відчували себе пригніченими і самотніми.
