неділя. Наливаю просекко в флюїт келих і помічаю тріщинку….треба викидати келих, а все це так трепетно-сккрпульозно вбраний під мої інші келихи: вино червоне,біле,коньяк-бренді….а треба викидати…всі мої речі продумані і куплені з усвідомленням, що це моє і мені подобається і в гармонії з моілі речами…плюс витрачені гроші…зароблений…і я дуже поважаю мою працю
Ось у мене залежність від моїх покупок-речей…якщо щось ламається-втрачається, то прям відчай, знайти подібне, знайти заміну або міняти все…
Намагаюся не бути “рабою речей”,але це так важко… Мої речі-це я. Якщо щось трохи зношується або втрачає свій вигляд, я не прощаюся легко,спочатку я шукаю копітко заміну, і знайшовши, заспокоююся і життя йде далі.
Смішно з парфумами ліміт-едішн, тяділо прийняти,що ну закінчилося і закінчилося….так само було знервовано з певними косметичними серіями..
Усвідомлюю,що вже з часом созлался свій певний стиль і важко міняти,та й немає бажання…але, звичка до певних речей іноді напружує і заважає внутрішній свободі
