Абстинентний синдром — один із найнебезпечніших станів, з якими стикається наркозалежна людина. Перші дні без речовини супроводжуються сильними фізичними та психічними змінами, які організм не може подолати самостійно без ризику ускладнень. Інтенсивна терапія в цей період — це не просто допомога, а необхідність. Вона дає змогу стабілізувати стан, зняти гострі симптоми, запобігти небезпечним реакціям та підготувати людину до подальшого лікування.
У цій статті розглянемо, що відбувається в перші дні абстиненції, які методи лікування застосовують медичні фахівці та що мають знати близькі, щоб забезпечити безпеку залежної людини.
Що таке інтенсивна терапія під час абстиненції?
Інтенсивна терапія — це комплекс медичних заходів, спрямованих на стабілізацію життєво важливих функцій організму. Йдеться не тільки про зняття болю чи тривоги — це контроль серцево-судинної системи, дихання, температури, електролітного балансу, роботи печінки та нирок. Саме у перші дні після припинення вживання наркотиків ці системи працюють на межі.
Залежний може відчувати нудоту, сильний біль, тремор, страх, напади паніки, галюцинації. У важких випадках можливі судоми, колапс, різкі стрибки тиску. Без допомоги лікарів такі стани небезпечні для життя.
Перші 24 години: найкритичніший етап
Початковий період абстиненції зазвичай починається через 6–12 годин після останнього вживання. У цей час з’являються перші фізичні симптоми:
- підвищена тривога;
- надмірне потовиділення;
- озноб та тремтіння;
- порушення сну;
- коливання тиску;
- прискорене серцебиття.
На цьому етапі важливо контролювати кожну зміну стану, адже навіть незначні відхилення можуть перерости у важку форму абстиненції.
36–48 годин: пік симптомів
У цей час організм переживає максимальне навантаження. Симптоми загострюються, з’являються нові:
- різкий біль у м’язах та суглобах;
- нудота, блювання, діарея;
- тахікардія;
- зневоднення;
- агресія або некерована паніка;
- галюцинації у тяжких випадках;
- судоми.
Пацієнт може не контролювати свою поведінку: намагатися втекти, нашкодити собі або іншим, видавати крики чи говорити незв’язно. Це нормально з огляду на стан, але вимагає постійного нагляду.
Які методи використовують лікарі?
Інтенсивна терапія включає кілька напрямків, які застосовують одночасно або послідовно залежно від тяжкості стану. Зазвичай у цей період пацієнт перебуває у стаціонарі під цілодобовим наглядом.
1. Медикаментозна терапія
Застосовуються препарати, що:
- знімають біль;
- стабілізують тиск та серцевий ритм;
- зупиняють судоми;
- знижують тривогу;
- нормалізують сон;
- поповнюють нестачу електролітів;
- зменшують нудоту та блювання.
Підбір медикаментів завжди індивідуальний. Самолікування в таких випадках небезпечне, оскільки неправильні комбінації препаратів можуть викликати ускладнення.
2. Інфузійна терапія
Крапельниці — це основа інтенсивного лікування, оскільки вони допомагають відновити водно-сольовий баланс, вивести токсини, покращити роботу органів. Вони також знижують ризик зневоднення та нормалізують тиск.
3. Киснева підтримка
У деяких випадках пацієнту необхідний кисень або контроль дихання, особливо якщо є ризик дихальної недостатності.
4. Психологічна стабілізація
Паралельно з фізичним лікуванням працюють із психічним станом. Психолог чи консультант допомагає людині зрозуміти, що відбувається з її тілом, підтримує, зменшує страх та агресію, формує готовність прийняти допомогу.
5. Контроль життєвих показників
Кожні кілька годин лікарі фіксують пульс, тиск, температуру, рівень кисню в крові, аналізи. Це дозволяє швидко виявити погіршення і вчасно втрутитися.
Роль близьких у перші дні абстиненції
Близькі повинні усвідомлювати, що період ломки — не час для звинувачень або емоційного тиску. Навпаки, підтримка має бути максимально стабільною та спокійною. Рідні можуть допомогти:
- доставити людину до медичного закладу;
- забезпечити документи та необхідні речі;
- залишатися на зв’язку з лікарями;
- створити атмосферу безпеки та довіри.
Важливо пояснити залежному, що інтенсивна терапія — це не покарання, а шанс стабілізуватися і вижити у критичний період.
Коли потрібна негайна госпіталізація?
Не всі люди погоджуються на лікування добровільно, але є стани, при яких госпіталізація потрібна негайно:
- галюцинації;
- судоми;
- втрата свідомості;
- сильне зневоднення;
- ризик самогубства або агресії;
- порушення дихання;
- різке падіння або підвищення тиску.
У таких випадках чекати не можна — потрібна допомога медиків.
Підготовка до подальшого лікування
Інтенсивна терапія — це лише перший етап. Після стабілізації важливо перейти до наступних кроків: психотерапії, реабілітації, відновлення соціальних навичок. Людина має зрозуміти, що фізична ломка — це тимчасовий стан, а подальша терапія — шлях до стабільної ремісії.
Коли стан стабілізується, сім’ї варто розглянути програми, які пропонують комплексний підхід. Зокрема, багато родин звертаються до варіантів лікування наркоманії у Чернігові https://czm-maa.org/likuvannia-narkomanii-u-chernihovi.html, де пацієнт може продовжити терапію після перших днів інтенсивного лікування.
Чому важливо діяти без зволікань?
Абстиненція — це стан, який може призвести до тяжких наслідків за лічені години. Зволікання збільшує ризик ускладнень, а спроби «пережити ломку вдома» часто закінчуються зривом або госпіталізацією у критичному стані.
Після періоду інтенсивної терапії важливо продовжити лікування в умовах, де є психологічна та медична підтримка.
Висновок
Перші дні абстиненції — це період найвищих ризиків. Інтенсивна терапія дозволяє стабілізувати стан, зняти небезпечні симптоми, запобігти ускладненням і підготувати людину до подальшого лікування. Це не лише медична процедура — це шанс на життя, який варто використати без зволікань. Підтримка родини, своєчасне звернення до фахівців та комплексний підхід є ключовими факторами успіху у подоланні залежності.
